Коли біди у небо вплелися

Коли біди у небо вплелися,

І померкли маленькі світи..

Коли дій затупилися вістря,

І не тямиш, куди далі йти..

Тихо падає парами листя,

Й поруч з ним пролітаєш ти..

Розумієш, що мусиш вціліти,

Але осінь- це завжди “втекти”..