Коли серце так розбито,

Коли серце так розбито,

Ти не склеїш його шматки.

І зів’яли в полі квіти,

Наче мрії і думки.

Я ховаю сльози в очі,

Щоб ніхто не помічав.

Я кохаю тебе, знаєш,

Але ти цього не знав.

Ти не чув моїх зізнань,

Бо для тебе був лиш я.

І тепер, як після поранень,

Знову подих затаїв.

І так холодно на серці,

Ніби хтось з нього вкрав тепло.

А в душі лише попелища

Від того, що вже було.

Нерозділене кохання -

Моя вічна, пекуча рана.

І тепер я сам з собою

Намагаюсь залатати.