Коли ти не можеш спати

Коли ти не можеш спати,

Прокинувшись серед ночі,

Відчувши - треба писати,

Ти вмикаєш світло і прагнеш

Залишити все те, що зайве.

Коли ти не можеш спати,

Ти починаєш мандрівку,

Туди, де з’являється думка,

Де думка народжує образ,

Де образ знаходить вираз у формі.

Коли ти не можеш спати,

Ти знаєш, що треба відкритись,

Відкритись і слухати пильно,

Чутливо те, що лунає навколо.

І вільно давати народження слову.

Коли ти не можеш спати,

Ти мусиш шукати, шукати себе,

У творах і вчитись любити:

Любити красиво, любити безмежно,

Любити без заздрості, гніву і болю.

Коли ти не можеш спати,

Ти поринаєш у світ загадковий,

Де бачиш дива, таємниці природи,

По-іншому бачиш усе - нетипово.

Ти дзеркало відповідальне, ти - слово, ти - мова.

Коли ти не можеш спати...

24.01.10