Коли тобі не височіє сонце

Коли тобі не височіє сонце,

В крилатих хвилях хмар немає неба

Коли птахи за вирій повз віконце,

Лише тоді твоя в мені потреба.

Коли в дібровах линуть таємниці

І до нуля впаде до всіх надійність,

Коли ти із собою наодинці

Ти відчуваєш в мені необхідність.

Коли туманом оповиє місто,

А ясні зорі вже не запалають,

Коли тобі в квартирі стане тісно

Тобі у снах про мене нагадають.

Коли втрачаєш свої орієнтири,

А стукіт серця заміняє тишу,

Отримаю від тебе я пунктири

І як би не хотіла - не відпишу.

Залежність цю не важко зрозуміти,

Ніяких теорем чи тверджень хибних.

Життя своє важливо не змарніти

Із тим, кому ти зовсім не потрібний.