Коли в ріднім домі немає тепла

коли в ріднім домі немає тепла,

немає й тут щастя, любові, добра.

коли рідні люди , немов вороги,-

лиш сірий туман та в спину ножі…

та ниє під серцем та рана страшна,

немає тут ліків, одна лиш стіна,

кремезна й товста.

не чують нічого, зімкнули вуста…

не буде тут світла й променів сонця,

лиш буря об́ра́́з та цунамі думок,

закриті вони на великий замок…