“Коли я вмер – забув, не знаю”

Коли я вмер — забув, не знаю…

Я в чорній прірві забуття…

О краю мій, коханий краю,

Коли ж це стратив я життя?!

І скільки вже минуло років,

Як мертвий я лежу в труні,

Лежу, не чуючи пророків

І не палаючи в огні?..

І сниться сон мені: неначе

Десь на холодній чужині

Якийсь вигнанець гірко плаче

І заздрить мертвому мені.