Коли за тобою скучаю чорно

коли за тобою скучаю чорно

повискуючи мов гієна

зневіра і сум мої непереборні

і все-таки це офігенно

коли на опучках знервованих пальців

задавнена ніжність не гасне

і з цим засинаю і буджуся вранці

це як не крути – класно

і навіть коли самота пожиттєва

кидає у розпачі весла

я вірю – мене ти надкусиш мов єва

і це буде просто чудесно

та як би не склалось і що б там не сталось

одне неможливо забути:

як були в саду ми і як посміхались

і як це насправді круто