Коли зорі вгорі примружаться

Коли зорі вгорі примружаться

Над проваллям земних низин,

Ти додай до своєї байдужості

Кришталь моєї сльози.

Ти згадай зіниці зволожені

В таємничім житті орбіт,

Через янгола подорожнього

Передай мені свій привіт.

Не навмисне, а так – випадково,

Якщо стрінемось раптом десь,

Не обмовимось ані словом,

Щоб не вбити своїх сердець.