Колись Гавриїл

Колись Гавриїл був янгол, а тепер поштар;

Його знайшли в полі непритомним. Відігріли.

Дали роботу. Зробили посвідку, поставили штамп

І визначили обшар

Куди листи з газетами носити. І підозріле

Минуле пілота ВПС вкрив шар фарб

Сьогодення. Але й тут з часом давно вже назріла

Потреба позбутись давніх зваб,

Що набрали рис шкідливих звичок;

Позбутись жаб,

Які так і не стали принцесами.

Такий звичай

Керувати процесами

Радикально і завзято як королева Маб!

Згадати притчу,

Котра б

Не просто повз вуха прошелестіла!

А хоча би в кількох словах могла б

Пояснити, де по потопі обміліло!

Де показав свого чубка Арарат!

Питання виживання, чи просто закортіло…

Життя

з часом змінює масштаб

Всього довкола тебе і тебе самого,

Аж до душі і тіла.

та не завше так як хотілось.

(А, може, й хотілось не так)

Набога! Ось поля битв опустіли,

Порахували поразки і перемоги -

Нічия.

Твій генеральний штаб

Виявився тільки зграєю незграб,

Яка переслідувала примарні цілі

І за цим післясмак – тільки печія.

Кожен з них генерал-прораб

Повітряних замків для пристарілих;

Стріляв всюди пухом кульбаб

І сік дощами, а потім ми зустріли

На дорозі старий паб

І рух годинникових стрілок

Ослаб.

Ми марнували час. Аж впріли!

Мов терміти гризли баобаб,

А далі пішла земля горбами.

Останні війни кожен приречений вести як драб,

Тож ми собі й розійшлися з торбами

мов три царі з Віфлеєму врізнобіч шляхами

аби сплутати Іроду слід.

Він гнався за нами,

та тонким був лід -

Тріскав навіть під малими птахами!

І ті, хто пережили це цунамі

Виявили, що під сенсом життя розуміти слід –

Божий намір.

* Гавриїл – один з чотирьох найближчих янголів, янгол-вісник.

* ВПС-Військово Повітряні Сили

* королева Маб – королева Фей. Доволі негативна персона. Задується Шекспіром і згодом в багатьох творах,

* драб- піхотинець в часи Великого Князівства Литовського і речі Посполитої