Колисанка

Сидять пани над Невою

та поникли головою,

місяцями раду радять

над правами, що не вадять,

що не вадять з них нікому  —

все лишають по-старому.

Межи ними пан граф Вітте

все лиш каже: «Ви заждіте!

Я придумаю вам Думу,

що наробить много шуму

над Невою і над Доном,

по всім світі за кордоном.

Що урву тут, там надточу,

а все буде, як я хочу;

коза ціла і вовк ситий,

пан багатий, хлоп небитий.

Хто умре, то вже не встане,

по зимі весна настане,

по весні настане літо,

буде тепло по всім світу,

а по літі буде зимно,  —

тож-то буде людям дивно!

І так буде рік за роком,

лиш розважно, крок за кроком,

жити будуть всі щасливо,

тільки ждіть ще терпеливо.

Циркулярів ще напишу,

всю Росію заколишу.

Ой ходить сон і дрімота  —

се усе моя робота…»

1906