Колишній друг

By Парфен Венчишин

Written 2019-08-22

Колишній друг обернувся на кондового ворога,

не відводячи погляду жорсткого й суворого.

Як же так? Задні мислі схоронились в потилиці.

А я і не бачив, сліпий, що то діється.

Бесіди стиха з самим собою —

не панацея, а параноя.

З'їхав з глузду, корабель покинув ніччю на шлюпці.

Цілеспрямовано збився з спасенного курсу

і поплив до свого мініатюрного Саргасова моря-болота,

зрадівши, що вирвався, бач, на свободу.

Дурень набитий...

                  а згине ж там, шкода.

Вибір зроблено. Кораблю повертатись не можна.

Братство і вірність не купиш за гроші.

Корабель вище й далі летить гладдю морською.

І кожен ближній цінується золотою вагою.