Колискова

Опустив вечір крила, сірі мрякою вкриті,

І на пару з туманом сипав спокій у ситі,

І лягав отой спокій, попід вікна легенько,

Та будив колискову, що дрімала тихенько…

« Просипайся збудися, годі пісне дрімати,

Темна ніч чарівниця заглядає до хати,

Ти у ліжечка теплі під чарівну співанку

Укладай-бо малечу, мирно спати до ранку,

Всі дитячі проблеми розплети ж бо клубочки,

Щоби зморені війки опускались на очки,

І у тиші ледь чутно, у ласкавій промові

Над голівками вміло, сни розкинь кольорові…»