Комусь війна, а комусь Range Rover

Кому війна — то горе й дим,

А інший — з фото в "Інстагрім",

Сидить у Мюнхені, в Парижі,

Капучино п’є, в шкірянiй свіжiй.

Хтось в LC Walkiki джинси міря,

Бо гроші — не з неба, з поту, з віри,

На “Ауді” старій, не з салону,

Їде в Кишинів — не в Барселону.

Там, де Deichmann — не Dior,

І бургер замість foie gras —

Той сміється, той живе,

Бо душа, а не бренд — дороге.

А є такі, що “біженці з горя”,

Та з годинником — пів Молдови в ангарі.

Землю скуповують, будують дачі —

"Ми ж утікачі, нам важко, вибачте!"

А ми — хто справді втекли від тривог,

Несемо серце, не мільйон у строк.

І сміємось, бо сміх лікує,

А правда — болить, але існує.