Конотоп

Знову коні палають в степу,

гриви зфашкують раптом,

і грімкоче глухе туп-тупу

Трахтемирівським трактом.

З грив на гриви стрибає вогонь —

сто пожеж чвалом скаче.

Пішаницею їм удогонь

понад степом хтось плаче:

«Боже! — чути волання крізь дим,

я не прошу потопу,

лиш дозволь моїм коням гнідим

досягти Конотопу…»