Корабель

Наш тоне корабель, щури порозбігались,

А шлюпки багачів наповнені добром.

Вода з проріх долонями черпалась,— насоси ще в порту здали на лом.

Біля штурвалу натовпу кубло,

Імла стоїть від стусанів і лайок.

А капітан... не витримав, пішов

На щоглі рахувати чайок.

Розчарування ходить між кают,

І відчай людям руки опускає...

І так — вже тридцять років на плаву,

Зусиллями народу, що черпає.