Короткі дні

Приходить пора коли за вікном зимою

Люди здаються частиною вікон, придатком пейзажу,

Їхній погляд стає простіший і холоднокровний,

Він більш терпеливий до сонця і вбивства часу.

Крижане повітря у них забирає потребу

Вимовляти слова, що зникають пустими рядками,

Хворобливо-блідим видається затягнуте небо,

Тому у гірляндах, з колядками все і святами.

І тому їм потрібно починати якусь розмову,

Говорити про час, про сріблясту імлу та страви,

Як дзвонять у храмах, як б'ють розливаючись дзвони,

Розливаються небом, збивають сніги із хмари.

Розмовляють про те, що зимою не буде світла,

Про чудо народження бога, і те, що збулося,

Про те, що війна забирає дітей, що над світом

Все, ще зорі горять, а під ними зима голосить.

05.11.2024