Кожен сам себе обіймає –

Кожен сам себе обіймає –

Щонайглибше ховає душу,

Потаємне туди складає

І лежить воно непорушно.

Аж кістки тріщать від натуги –

У задушливих тих обіймах

Нерозділене навіть з другом:

Сподівання, образи, мрії.

Та і зближення вічна спроба

На таку глибину пірнає,

Що лише слабина раптова

З тихим сумом її шукає.

Нестійкі і небезтурботні

Обсідають стосунки. Дивно так.

Не зітхай, що навкруг самотність –

Просто знай, що і ти не виняток.