Крадеться осінь непомітно

Сховавшись за старі дуби,

Ромашкове ж барвисте літо

Іще приходить у сади.

Але увечері прозябши,
Жовтавим листячком тремтить,
Відходить, із собою взявши

Неба бездонного блакить.

Запах суниць теж забирає,
Ховає журавлиний ключ,
Сестричку-осінь привітає

І вируша в далеку путь.

2016 р.