Крапка.

Крапка.

Ще декілька крапок..

Ще доля мовчання.

Ще ниций бій серця.

Поламка,

гарантій забракло,

затяті питання

стають уже в горлі.

У змові

сарказм та омріяне,

консенсус на звалищі,

сили тікають щурами.

Безпонтове,

розпалене цілями

залишиться згарищем

пустим та самотнім.

Дурниця?

Зміст найде той, у словах,

кого змусила доля

по собі бродити.

Залишся

на мить у думках

не помітиш без волі

як будеш ними ж

ти вбитий.