Крапля

By Павло Мовчан

Ще до вчора, ще до вчора

крапля ця була прозора,

в глибині її стозорій

відбивалось море, море.

Лебедино аж донині

ходять небом хмари сині,

і дощини на стеблинах

зацвітають жайворино.

Сонцем гілка калинова

розцвітає знову й знову,

у блакитній крапелині

глибина лункого слова.

***