Крапля

Ранок стікає дощами,

Сльозами - рана

Кривавить незгоєна.

Кличуть дощі

Ідуть за туманами

Марними.

Бо утікає сльоза

Закривається простір

Забутих дощів.

Тільки мовчання

Залишиться пасткою.

Хай ще за ним заховалася

Крапля.