Краса

Вже якось журливо всміхаються квіти,

Й до землі матусі нахиляють віти.

Їм на плечі осінь кожушок кидає,

Холодів й морозів природа чекає.

Щоб не змерзли ніжки й туфельки одіти,

Як на бал осінній зберуться всі квіти.

Щоб краса дівоча їхня не зів’яла,

І в порі у кожній, щоб цвіла й буяла.

***