Краще – прощання

Так хочеться зникнути

Ароматом розтворитись,

В себе поникнути,

Десь в хмарах заритись

Та біль і страждання

Вибір чекають такий,

Адже прощання

На смак сам такий

Влітаєте подихом вітру

У моє незвичне життя

А видрете ви з нього тугу

Терновим квітом каяття

Та краще нехай те прощання

Хоч тиждень болить,

Аніж ваше чекання

Половину життя мозолить.