Красуня і Чудовисько

Я — красуня, з очима як ніч,

він — чудовисько, і сміх у нього глибокий.

Я полюбила його серцем і думкою,

але бути з ним — не можна,

бо світ боїться правди нашої.

Він міг би гори звернути,

але лишався десь між тінню і світлом.

Я тягнулась, а руки лишалися порожніми,

і сміялась, бо любов — не завжди власність.

Я залишилась собою,

чорнява, сильна, гарна і вільна,

бо справжня сила — не в тому, щоб володіти чудовиськом,

а в тому, щоб не втратити себе.