Країна генераторів

Бережи цей заряд як хочеш

Бережи його і світи.

Серед темної лютої ночі

Зігріваєш країну ти.

І тримають це небо люди.

Не треновані, не святі.

Я не знаю, що завтра буде

Але мрію, що будеш ти.

Що ти втримаєшся в об’ємі

Тих обмежених кіловат.

Не провалишся дику єресь

І делірій холодних палат.

Ми чекаєм дихання соте

Що відкриється ось-ось.

Ми беремо заряд нізвідки,

Щоб намріяне все ж збулось.

Щоб не вигоріла ця дикість,

Це пекучий, предвічний шал.

Якось ввечері мовити тихо

Це минуло. Закінчився жах.