Крила ми відриваєм на тебе, світе.

Крила ми відриваєм на тебе, світе.

Кров у думках та у скронях помсти не стигне..

Коли час прийде і готові ми будем злетіти,

нас вже ніхто, ніхто, повір, не зупине!

Поки крила окріпнуть і набиратимемсь сил,

є в тебе час довести, що все буде добре.

Що нарешті даш спокій нам, людям усім.

До поки не залилися ми вороже-чорним.

Час не з найкращих, країна наша в вогні.

І набридло чекати від фальші якусь допомогу.

Знайти хоча б краплю у вищих чинах правоти.

Знайти хоча б знак, на вірну далі дорогу.

Я знаю, що люд наш не впаде й ніколи не вмре.

Доводити всім своє місце в світі дістало!

Я щиро вірю, сильно я вірю в одне -

крила розправим скоро час цей настане!

Тоді всім скрутиться мова назвати нас не народом!

Ми боремся й будем боротися далі, далі і далі!

А вороги нехай топлять пір'я в болоті..

Як честь свою бісу задарма просто віддали.

Почекай.. Почекай.. Ще не довго тобі танцювати..

Ми як фенікси, що сотні раз вже горілий й горіли..

та взлетим все одно ми щоб тебе розламати

за тих тисяч, що до небес навіки взлетіли..