Кривава стіна (76)

Яке приємне відчуття, тортури,

коли у серці більше не любов.

Тріщать цеглини почуттів, і мури,

з тих почуттів, тепер стікає кров.

В душі мов кратер, атомної бурі,

вирують шмаття від розбитих стін.

Не варто пити, у такій статурі,

зціпивши зуби, доки серця дзвін.

Частина долі провалилась в діри,

а уцілівша, не бажа свого.

Думки пусті, вони лишились віри,

душа болить, не хоче нового..