КРИВДНИК І ЯМА

Я можу вам сказать чи не сказати,

До ко́го з вас піти чи не піти,

Та друга й не́друга – важливо розпізнати,

Й стежки́ ворожі боком обійти.

Дово́дити щось ко́мусь я не буду,

Воно не варте нервів і страждань,

Та не́друга наза́вжди я забуду,

Не чуть брехні й зловісних нарікань.

Я буду мовчки лиш на все дивитись,

В житті ніко́го просто не мина,

Щоб в розпізнанні часом не спізнитись,

Бо оберне́ться чим воно – хтозна.

Тому́ Госпо́дь веде в житті за руку,

Життя підказки різні подає,

Доводиться терпіть і біль і му́ку,

Та кри́вднику запла́ту Бог дає.

Чи все сказать, чи може б то змовча́ти

Й дивитись, як збира плоди твій «друг»,

Життя крапки́ бере́ться розставляти,

Й для цьо́го запускає чудо-плуг.

Хоч боляче й нестерпно так буває,

Та витримать Бог сили додає,

І яму, хто під ким щораз «копає»,

На повен зріст у яму ту стає.

04.01.2021 р.

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2022

Свідоцтво про публікацію №122011306015