"крізь серпанок хмар..."

крізь серпанок хмар

сонце видається коротко стриженим

можна дивитись не мружачись

можна розтиснути кулаки й підіграти

цьому вдаваному палатному спокою

де навіть підземне потойбіччя

крізь локатори жоржин

підслуховує шлюбні гони вітрів

а ті міряються плинними павутинками

які поблискують срібно й піднесено

ніби до реінкарнацій були просилені

в натільні хрестики

й тепер пригадали

а те що пригадуєш ти

краще не жебоніти на вухо жоржині

жодній жоржині у жодному світі

просто сиди і дивись

як світло танцює босоніж на шершавій корі

як проливається за комір і в рукави

і підморгує всім підморгує

крізь дірочки — не від цвяхів —

в кленових долонях

29.01.22