Крок

Ти зажадав, щоби усе так як колись було.

Тоді чому ж тебе до мене так тягло?

Чому не втримався й зробив цей звабний крок?

Чи, може, ти хотів заглянути у таїну жінок?

Все сталося – ти пережив і зрозумів,

І виявилось, що від мене ти нічого не хотів.

Та на нічному небі ти розгледів безліч чарівних зірок,

А я була тобі потрібна, щоб засвоїти життя урок.

Для тебе просто все і винних тут нема,

Ти лиш розкинув карти – і я у гру пішла сама,

Лиш невідомо, хто з нас виграв, хто програв.

Одне лиш знаю: я покохала, а болю ти мені завдав.

***