Кров - любов

Я напишу цей вірш і вмию руки,

Але ця кров нікуди не стече.

Вона як течія, яка проходить через все,

Що в мене є.

Я можу відпустити, але зі мною це назавжди.

Мозок забуде - серце нагадає знов.

Можливо, краще вже пробачити і полюбити,

Бо все, що є насправді – це любов.