КРОВАВИЙ ПОТЯГ

КРОВАВИЙ ПОТЯГ

Ось знову вдарили потвори,

Життя забравши у людей,

Прине́сли знову біль і горе…

Коли ж не бу́де в нас смертей?

Коли не будуть в нас стріляти,

Сміття убивче запускать?

Чи при́йде час, щоб їм сконати?

Чи довго нам на це чекать?

Дніпро… Руйнації і жертви,

Усюди кров, усюди плач…

Так мріють нас у прах всіх стерти…

Чи є від вбивць тих захист-плащ?

Кровавий потяг, скло і люди,

Квиток хтось взяв в один кінець,

Та скільки ж це тривати буде?

Чи зна про це хоча б Творець?

Жахіття знову, знову й знову,

Й щоразу гірше все страє,

Нас кат обрав невипадково

Й щораз накази віддає.

Дніпру дісталось знов сьогодні,

А світ все дивиться й мовчить,

Нам співчуття не треба жодні,

Глобально треба щось робить.

24.06.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025

ID: 1042408