КРУЖЛЯЄ ОСІНЬ

Кружляє осінь у танку́ –

Вона чудова танцівниця,

У золотім свої́м вінку

Чарівна злото-витівниця.

А за плечима є мішок,

Який зняла́ вона з карети,

І з ним так вийшла на місток,

Й почулись всі її сонети.

Деревам сукні золоті

Із радістю вона вдягає,

Й кущі шипшини молоді

В рубіни залюбки вдягає.

Й горобині́ дарує їх,

І роздаровує калині.

Таких у неї безліч втіх,

Та злота не дає ялині.

Всьому́ вінки вона вдяга

Із зо́лота та ще й з багрянцю.

Листочки всі її блага́,

Щоб не зривала їх до танцю.

Зелене листя на гілка́х

Тріпоче й з вітром розмовляє,

Воно пожовкне і в сльоза́х,

У танці птахом закружляє.

Танцює осінь з усіма,

Все золото збира зі скрині,

І все так ніжно обійма

В свої́й золоченій свитині.

Тому́ вона і золота́,

І сипать злото не скупи́ться,

Його в усе вона впліта,

В кареті їй вже не сидиться.

21.10.2021 р.

© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021

Свидетельство о публикации №121102107016