Куди ніч, туди й сон

Куди ніч — туди й сон,

Хай летить, як лист восковий.

Я не тримаю те, що пройшло, —

І не питаю, що там знову.

Хай вітер знесе мій смуток,

Як пил зі старого скла.

Я вірю не в сни, а в ранки —

Бо тільки світанок — мій храм.

Я вчуся жити без тіні,

Без “чому” і без “знову”.

Куди ніч, туди й сон —

А мені залишай любов.