Кукіль

By Павло Тичина

Стріляють серце, стріляють душу — нічого їм не жаль.

…Сіло собі край вікна,

засунуло пучечку в рота,

маму визирав. А мати лежить посеред улиці з півхунтом

хліба у руці…

Над двадцятим віком

кукіль та Парсифаль.