Культ

зі слів створено мене.

на словах я живу, за словами помираю.

все видиме і невидиме – так, правильно, – слова.

нічого вічного нема під сонцем, окрім слова.

і якщо якось станеться, що не буде кому його промовити,

то воно створить пам’ять і лишиться в ній.

і навіть якщо нíкому буде пригадати його,

все одно воно не пропаде.

і хто я, щоби говорити, що замовкаю?