Квіткова й задимлена

Ти квіткова і ледь задимлена,

а у мене приступи голоду.

Ти майже мовчиш. Звабливо так

і між нами доторк за дотиком.

Твоя кава ще трохи і вистигне,

чобітки у боки розходяться.

Я б у тебе білково вистрелив,

жаль, кельнеру не сподобається.

Ліхтарі реагують на порухи:

за кожним цілунком спалахують.

У брамі сніг грається в сторожа:

підгляда, як тебе я протягую.