Лабіринт

Бере в обійми сон мене

За руку він крізь ніч веде

Кидаю в мрії я себе

Так треба

Смакує хтось терпке вино

І ніч спадає за вікном

Накрила зоряним сукном

Півнеба

Стає прозорою свідомість

Я поринаю в невідомість

І відлітаю в невагомість

До ранку

Якийсь у цьому колорит

Годинник відбиває ритм

І я іду крізь лабіринт

Світанку