Lago Maggiore

  Хожу берегами,

Та й не нахожуся;

Дивлюсь на сади зелені,

Та й не надивлюся,

    Сади-виногради

В воду поринають;

Поуз берег ясні смуги,

Як срібло, сіяють.

    Шукаю-питаю

Зеленої рути,

Щоб тебе, мій рідний краю,

Навіки забути.

    В тобі, рідний краю,

Люди туманіють;

По степах твоїх розлогих

Будяки красніють.

    Тобі, рідний краю,

Не дав Господь долі.

Розкинулась твоя доля

Могилами в полі.

    Зійду на могилу,

Гляну на Вкраїну…

Помандрую в чужі землі,

Та там і загину.

(1861)