Ланцюгова реакція

Ти навчив мене бути ніжною.

Обіймав, боронив від реальності.

Обіцяв, що буду єдиною.

Навіть смішно тепер від банальності.

Я літала з тобою хмарами.

Засинала в траві некошеній.

Ми були ідеальною парою.

Та настали часи нехороші.

Щось змінилося враз, наче дощ пішов.

Обірвалась чарівна ниточка.

Щось нового шукав і таки знайшов.

Видно, краща була та квіточка.

Я не вірила вперто, бо бачила

Ще у снах твої очі ніжні.

Може час би пройшов і пробачила б.

Та чомусь ти обрав не мене – її.

Ти навчив мене бути покірною.

І я стала від тебе залежною.

Я завжди була тобі вірною.

Не чекала я протилежного.

Та ти з силою взяв і зламав мене.

Сам закинув в обійми іншого.

Ти навчив мене бути брутальною.

Я навчилася бути гіршою.

І з тих пір, як очами стрічалися,

То брехнею вкривалися сірою.

Я не витримала і зізналася.

Та простилась навіки із вірою.

Лариса - 31.03.2014