“Ластівко біля вікна”

Ластівко біля вікна,

Ластівко нашої хати,

Що тобі, ластонько, дати:

Меду, борщу чи пшона?

Ластонько, літа кінець.

Діток твоїх би до хати,

Я научу їх писати:

Небо. Дніпро. горобець…

Ластонько, де не літайсь —

Мало налітатись вволю:

Ще народись та удайсь

В небо, Вітчизну і волю.

Так воно в світі і є,

Так воно є, щоб літати…

Горечко рідне моє,

Ластівко нашої хати.

1965