латку до латки

хрустить іржею старий маяк

давно не сяє свій світлий знак

піду у ніч до зірок питать

де варто вкотре мені звертать

в мільйонах кроків циганських літ

я більше ніж маю зносила чобіт

змінила сотні чужих імен

в смішних шатрах не своїх племен

любила щиро, до плям крові

створіння добрі, створіння злі

топила винами всіх сортів

під хриплі крики важких гуртів

блукала-гадала втрачала слід

ходила прямо, ходила в обхід

дороги крутило у сім боків

у дикі землі лякать круків

триматись якось, за крихти з рук

потрошки вчитись розумних штук

і штопать, і шити одну по одній

латку до латки

собі самій

25.04.2024