Лебедине

Вже репались тугі плафони,

Налляті світлом, соком стель,

Застряло в горлі грамофона

Хрипіння, як драглі, густе.

В цей час подвоєні зірки

В жаских потугах зачинали

Священний плід — і накладались

Одна на одну, як вінки.

…А язики — з усіх скалубин,

Бо помічали первогріх;

Лущились губи — падав сміх,

І німбами змикались зуби…

— Іванку, сиплються суниці,

Лоскочуть солодко, Іва…

І білий лебідь з рукава —

Яка червона голова!..

З якої він напивсь криниці,

Іва… а…

А я малюю.

На столі — крило, як віяло донизу.

Очі пропущені крізь призму,

І голова, і голова…

Лиш пензлем підведу —

Упала

(Так в скипень в себе пада ртуть).

Я ж не покину на поталу,

Бо птицю лебедем зовуть.

І обскубуть.

Я піднімаю.

А зуби жевріють — диви!

Свічками коло голови.

Гей, зоре, зоре!

Якою з’явишся на світ?

Чи слід являтись, чи не слід —

Мертворожденною на лід

Впадеш. Хай буде так.

Лиш не різьбись в сузір’ї Лева,

Не вгвинчуйсь в небо металеве,

В тавро прокляте — Зодіак…

— Іванку, чуєш лебедят,

Чи то зоря, а чи одміна,

Стань поруч, любий, на коліна.

І будем в Господа благать

Суцвіть і сутінків купелі,

І оселі для лебедят.

Невинна фарба червоніє,

Горить слізьми на полотні;

Так в земляній горить пітьмі

Плодоспрямоване коріння.

Роздягають,

Роздирають,

Тихо руки потирають:

Помирає, помира… помаранчеві уста…

— Ах, не так, не так, не так…

Язики, ніби брязцала,

Язики, мов ярлики,

До палітри прилипали,

До притомної руки.

Пензель б’є по голові,

Коли лебідь оживає,

Коли лебідь — геть в крові,

Ледь повіки піднімає.

Вгору, вниз і — навпаки,

Більше долу, ніж угору…

Тягнуть, тягнуть ярлики

Крила й слово до мажору.

Зоре, зо…

Звідки ти на полотні?

Сутінь шибку проломила,

І зостались на вікні

Велетенські твої крила.

Не протислася уся —

Жеврієш в зіницях птиці.

Язиків довкіл косяк,

Нашорошених, як глиця:

— Ах, не та, не та, не так!..

Цокотіли соковито.

Слово бігло, мов мідяк,

Лунко пущений по плитах.

— Чуєш, любий, лебідь сів,

Шию гне для поцілунку,

І для нашого притулку

Підніма крило в росі.

— Чуєш?

— Чую…

***