Лемурія і Гондвана

Письменники і поети живуть ще й понині

На просторах Лемурії і Гондвани,

Ще досліджують там незвідані місця…

І нові горизонти. Нові стани.

Старі шафи і скрині,

Лептопи, кава, м’які дивани,

І оця

Осіння сльота за вікном. І протікаючий кран у ванній,

Можна й промовчати для красного слівця.

Але тут Бог не вдає з себе воскреслого мерця,

Ще рано. (хоч це неминуче настане)

Ще Він повний наснаги – в нього інші турботи:

Та й ми ще не лотофаги,

А водії «магірусів» і «сканій»:

Тут ще повним ходом йдуть інженерно-монтажні роботи

По облаштуванню

світу довкола! Ще до весілля в Кані

Готуються всі.

Зачаття словом нових створінь,

заселення всесвіту ними старанно…

епоха Тіціана:

Світло і тінь

ще намацують себе обережно,

не завдаючи ні собі, ні одне одному рани…

взаємопроникні стають взаємозалежні.

Тут на роздоріжжі, коло нової брами,

розходяться вовки і барани,

Бо обраних мало посеред званих…

Але кожному воздасться йому належне.

Ржавіють поволі наші старі ридвани –

Нас оточило море, яке вічне і безмежне.

Ми вікінги в очікуванні нірвани…

В нас ще бібліотеки – єдині храми,

Наші вежі,

які ще час не сточив.

Тори, біблії, бхагаватгіти і корани –

Вільний переказ своїми словами

Божих розповідей з наголосами на власний чин.

Та кожен другий пророк – самозванець,

а хто торгує надією - залишиться ні з чим.

Серед того безладу не забули і нас з вами -

Ми часто виступаємо однією з причин

Чого б не трапилось в цій халепі.

Особливо, коли ти

нічого не пам'ятаєш про вчорашній вечір;

Дні творення важкі для кожного ягняти в громаді!

Зімкнув намертво час свої щелепи

І не допоможе ні Ескулап, ні Асклепій –

Сподіваєшся, що як щось утнув, то якось собі порадиш:

Тиша, немов у склепі,

В голові відлуння жіночих голосів і на члені знак помади…

Ось далекий клекіт…

стихія розкидала мою Велику Армаду,

Бойовий клич знову перетворився в дитячий лепіт

І в усьому світі можна лиш триматись

за кілька люблячих душ. Ось моя непорушна твердь

долі таких непокірних!

На них так багато мозолів, рубців та потерть

Від близькості моєї. (трапляються і від пострілів діри)

Розчарування в ідеалах аж ніяк не смерть,

а швидше скидання старої почовганої шкіри

не зданої на виріст, вилущування крил зі спини.

Не янголи ми –

тільки світляки: без нас світ в пітьму порине,

Та аби, йдучи за зірками, не втонути в твані -

письменники і поети живуть ще й понині

На просторах Лемурії і Гондвани.

і повертатись сюди їм аж ніяк не кортить!

Їм і там не погано.

Примітки:

Лемурія і Гондвана – древні материки, що існували сотні мільйонів років тому.

Лотофаги – люди, що прагнуть забуття (згадані Гомером)

Магіруси і Сканії – марки вантажних автомобілів

Весілля в Кані (Галілейській) – місце і час першого дива, вчиненого Христом.

Тіціан – венеційський художник епохи Відродження. Неперевершений майстер гри світла і тіні.

Ридван – вид карети для далеких подорожей.

Ескулап і Асклепій – це дві форми одного і того ж імені, і імені тієї ж особи. Вживаються на означення лікаря як такого, часто видатного лікаря.

Велика Армада. – флот Іспанії, зібраний Філіппом ІІ для війни з Англією. Вважалась непереможною, але спочатку була розбита бурею, а згодом програла битву більш мобільному англійському флоту. Вживається як ознака великого війська, потужної сили.