Лет

Не слухай інших - слухай тупіт степу

між веж курганів і хребтів валів,

що бʼє у груди перелунням склепу

й від крові вже звогнів, пополовів.

Вдихни на повні жар вільго́ти Яру

Холодного, як мерзла пектораль,

впусти його під шкіру барву яру,

наповни нею вицвілий сераль:

...долоні в гриву

і галопом вдаль...

Дивися не на інших - зри на крука

на залишках перу́нових божниць,

черпай очима спокій в його рухах,

шугай, як він, душею вверх і ниць:

лети понад румо́вищем за обрій,

над лезом виднокраю підіймись.

Нехай леліють крила хвилі добрі -

полинь у ирій птахом, як колись:

...між пірʼя пальці

і стрілою ввись...