Летить душа

Летить душа мов хмара безпритульна,

Женуть її крізь час вітри життя,

То висотою леденять дошкульно,

То до землі притиснуть для биття.

Страждання - данина життю за світло,

Без горя не пройти шляху свого,

За те щоб щастя у душі розквітло

Слід вистраждати втратами його.

Життя-життя - за що і б'єш і чавиш,

Навіщо катуваннями печеш,

Навіщо із надіями лукавиш

Та мріями розбитими клянеш.

Чому немає спокою і згоди,

Чому душа тріпоче на вітрах.

Мов хмара що залежна від погоди

Летить душа життям крізь жах і страх.

Ніхто не знає де розтане хмара,

Куди вітрами занесе її.

Й знедолена душа мов та примара

Нестиме за світи гріхи свої ...

23.11.2021