Летить душа понад століттями

Летить душа понад століттями,

Звільнилась від тяжкого світу,

Гуляє десь понад вітями,

Лише свобода й ніякого гніту.

Згубила свій стан, лице і коси,

Лише одна-однісінька душа.

Гуляє десь із вітром боса

І вже повік залишиться жива.

Намучена від радості і горя,

Нарешті відпочинок свій знайшла.

А як подумати, то ще учора

Вона людиною була…

Летить душа через століття

І хтозна вже куди,

І не впіймає навіть теє віття,

І тільки вітер снить невидимі сліди…