Летять ластівки

Відкриваєш очі

Ти тут. Ти живий.

Але вона знову не перестає це робити.

Ти намагаєшся відкрити любов,

А вона просто обожнює пити.

Закрив міцно вуші.

Тепер ти чуєш лише внутрішні крики.

Вони знову про тебе забули.

Навіщо їм взагалі діти?

Немає. Нічого. Давно.

Я змалку до цього звикла

Мала надію і не одну

Але життя готувало вила.

Летять ластвіки вінтажно

Вони точно від чогось залежні,

Врізаючись в скло поважно

Забували для чого летіли.

Стукіт в серці. Ні, я без стресу.

Закінчилась остання пластинка

Я не хочу чути вискáзи,

Але знову моя помилка.

Безкінечність, але кінченна

Я боюся як страшного сну

Відкриваєш очі. Жива Я.

Ластівки не дочекались весну.