Лицарі (142)

Між густих лісів, і старих стежок,

поміж скель гірських, і сухих річок.

Між боліт, полів, через ріки й гори,

крізь міста і села, нічиї простори.

Де безкрайні лани цвітуть,

і стрімко вода тече.

Там герої славетні йдуть,

всі майстри, всі в одне плече.

Хоробрі вони, крилаті,

кремезні, частково багаті.

Очі заповнені битвами,

серця їх повні молитвами.

Мечі всі залиті кров'ю,

обладунки у бруді й сажі.

Сповнені душі любов'ю,

казок і легенд персонажі.

І поки у грудях б'ється,

і поки щити над ними,

Доки лицар "героєм" зветься,

королівства будуть живими.