Лідер. 9#75

Бажання покрасити волосся в зелений,

І нарешті вже вийти із зони безпеки.

Незважаючи на те, що порожньо в кишені,

Сам собі є щасливий свого ж горла поперек.

Трішки підтоплений, в океані залишений,

Своїми ж матросами на небезпеку.

У соленій тюрьмі на віки ув‘язнений,

Хитається від смутку, ржавіє від спеки.

Бажання рушити новою дорогою,

Шлях прокласти вже не тільки в подумках.

Зустрітися очами зі свою тривогою,

Потягнути її із собою на дно в поцілунках.

Трішки замріяний, ще поки отишений,

Вглядатися в зорову трубу далеко.

Повільно, скрипуче з місця зрушений,

Хитається від смутку, ржавіє від спеки.

Бажання, але кому до того є діло?

Не шукати скарбу, лампи із джином,

Від джину серце давно огрубіло,

А ви самі його прийняли до пантеону.

Трішки наглий і нарваний лідер

Веде за собою, команду у прірву.

Від штормів його, зриває флюгер,

Та чомусь всім довподоби його потрави.